Прийменник-службова частина мови, що виражаючи залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні та реченні вказує на: об’єкт дії та мету.
Сполучник-службова частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів речення, частин складного речення та складових частин тексту.
Сполучник не має лексичного значення, не змінюється, не буває членом речення, не входить ні до члена речення, ні до частин складного речення.