Де не глянь скрізь жовкне листя на дерева і падає на стомлену землю.Світить та вже не так гріє сонце.Відчувається в повітрі немов нові та все ж знайомі запахи. Все навкруги готується до чогось. Особливо помітно це по дерева. Кожне одягло якись містично прекрасний плащ. На різний смак тут і червоні і жовті і коричневі зустрічаються. Відразу стає зрозуміло-«а сонце вєе прмийшла»!!!!