«Маленька людина» в літературі — визначення доволі різних героїв, яких об’єднує те, що вони займають найнижчі місця в соціальній ієрархії, і ця обставина визначає їхню психологію та громадську поведінку (приниженість, поєднана з почуттям несправедливості, ураженої гордості). Тому маленька людина виступає як опозиція до іншого персонажа — людини високопоставленої, «значної особи», а розвиток сюжету будується як історія приниження, нещасття. Тема «маленької людини» — інтернаціональна і бере свій початок ще в літературі античності.У Гоголя було надзвичайне вміння: бачити в малому — велике, у смішному — трагічне, у буденному — найважливішу ознаку часу. Письменник завжди виходив із положення, що кожна людина має свою цінність, своє призначення. Саме ця авторська позиція стає підґрунтям будови твору «Шинель».Тему «маленької людини» в повісті «Шинель» Гоголь розкриває як важливу, болючу проблему людства. Повість постала з анекдоту про чиновника, який помер через втрату шинелі. Виходить, що людське життя і шинель виступають як рівноцінні явища, а, можливо, шинель ще й перевищує своєю цінністю. Як митець, Гоголь не тільки не може пристати на таку думку, а й засобами мистецтва доводить протилежне.